Психосоматичні розлади

Психосоматичні розлади — велика група захворювань, при яких через порушення в роботі нервової системи виникають симптоми, що нагадують прояви хвороб внутрішніх органів (на приклад: біль в серці, животі або зубі, “комок у горлі”, відчуття нестачі повітря, аритмії, підвищення температури, печіння або оніміння шкірних покривів, судоми, запори, підвищення або зниження артеріального тиску та ін.). Усі вони характеризуються оборотністю, тривалістю існування, взаємопов’язані з психогенними чинниками, мають функціональний характер.

Кількість хворих з психосоматичними розладами неухильно зростає, до половини всіх ознаки психосоматичної патології, виявляють терапевти.

При будь-яких психосоматичних розладах порушується діяльність вегетативної нервової системи та проявляється різна неврологічна симптоматика. Як правило, подібні порушення супроводжують тривога, симптоми депресії, іпохондрія, астенія.

Усі психосоматичні розлади поділяють кілька видів:

Являють собою короткочасні зміни, що виникають у багатьох системах організму. Це блідість шкіри або її почервоніння, частий пульс, гіпертонія, короткочасне порушення сечовипускання або випорожнення, раптова м’язова слабкість. Вони виникають, як правило, після переживань та мають короткочасний характер.

У хворого виникають парестезії, відчуття дискомфорту в ділянці серця, першіння чи тяжкість у горлі, функціональні шлунково-кишкові розлади, порушення серцевої діяльності та інше. Все це супроводжує відчуття страху, підвищена стомлюваність, симптоми депресії, порушення сну, внутрішнє занепокоєння. Але при цьому жодних патофізіологічних змін в органах немає.

Людина несвідомо демонструє хворобливі симптоми, які відсутні об’єктивно (наприклад, больові феномени, психогенне блювання, парестезії тощо).

Реакція на переживання, що супроводжується патологічними порушеннями та змінами у різних органах.

Як виявляються психосоматичні хвороби

При зверненні до терапевта, а потім до невролога зі скаргами на неприємні відчуття з боку внутрішніх органів при огляді та додатковому обстеженні не виявляється ніякої патології. Таких пацієнтів відправляють на прийом до психотерапевта чи психіатра, які можуть встановити такий висновок.

Крім скарг виявляються зміни в психічній сфері, як правило, не грубі: легка депресія, невротичний стан, неважко протікають ендогенні захворювання.

Для уточнення стану, крім огляду можуть знадобитися додаткові обстеження:

• аналізи;
• електроенцефалографія;
• патопсихологічне дослідження та ін.

Чим небезпечні психосоматичні захворювання

Прямої загрози для життя вони не несуть. Але через неприємні симптоми знижується якість життя хворого: такі хворі не відразу потрапляють до психотерапевта та отримують необхідну допомогу, вони можуть роками ходити від фахівця до фахівця, здавати та перездавати купу непотрібних аналізів, в надії нарешті знайти причину своїх страждань.

При тривалому багаторічному перебігу хвороби можуть приєднуватися вторинні соматичні захворювання: порушення обміну речовин, дистрофії, зниження імунітету.

Для лікування психосоматичних розладів найбільш ефективна комплексна терапія, яка може включати такі види лікування:

Психотерапія. Оскільки більшість психосоматичних розладів пов’язані з розладом психіки, що виявляються так званою реакцією у відповідь на травмуючу подію. У цій ситуації допомогти розібратися у переживаннях, прибрати причину тривоги та навчитися справлятися з новими психосоматичними проявами допоможе кваліфікований психолог.

Фармакотерапія. Препарати призначає лікар психіатр після проведеної діагностики. Якщо легкі заспокійливі препарати не дають позитивного ефекту, нерідко на початку терапії лікар може призначити курс антидепресантів, психоделічно асистовану терапію або інші препарати.