Тривога

Тривога – як емоція, характеризується негативними, неприємними для людини переживаннями, які викликані нераціональним очікуванням чогось поганого та не пов’язаного з об’єктивними реальними подіями. Тривога відрізняється від страху тим, що є безпредметним і безпричинним переживанням, в той час як страх – реакція на конкретну загрозу.

Лікування тривоги стає необхідним тоді, коли вона починає впливати на якість життя, часто проявляється та не піддається самоконтролю. Нормальний рівень тривожності, особливо як реакція на нові та невідомі події, носить тимчасовий характер. При тривалому характері тривожність може надати дезорганізуючий вплив на життя, сприяти розвитку психічних захворювань.

Фактори ризику для розвитку тривоги:

• Спадковість;
• Неблагополучна родина;
• Хронічний стрес;
• Психологічне та фізичне насильство;
•  Соматичні захворювання;
• Особливості нервової системи;
• Занижена самооцінка.

Лікування тривоги у психотерапевта рекомендується в разі, якщо вона не є симптомом важкого психічного захворювання.

Симптоматика тривожності проявляється на фізичному, психічному та поведінковому рівнях, при цьому частота симптомів, їх сукупність і інтенсивність індивідуальні для кожної людини.

• Порушення сну;
• Тривожні нав’язливі думки;
• Погані передчуття;
• Панічні атаки;
• Нервозність;
• Занепокоєння;
• Думки про суїцид.

• Слабкість в тілі або навпаки надмірне напруження;
• Активне потовиділення;
• Задишка;
• Прискорене серцебиття;
• Відчуття «кому в горлі»;
• Сухість в роті.

• Безцільне ходіння або перекладання речей;
• Порушення режиму харчування (відмова від прийому їжі, компульсивний переїдання);
• Нездатність залишатися в одному положенні тіла тривалий час (непосидючість);
• Постійні дотики до обличчя, волосся й інших частин;
• Сверблячка посилюється в стресових ситуаціях і як наслідок порушення цілісності шкіри.

Щоб дізнатися, як позбутися від тривоги, необхідно розібратися з видом тривожного розладу, який визначається в ході діагностичних заходів. До тривожних розладів відносяться:

•  генералізований тривожний розлад, при якому тривога виникає з цілого ряду причин;
•  тривожно-фобічні розлади – агорафобія, специфічні фобії (боязнь тварин, природних сил, медичних процедур, окремих ситуацій);
•  панічний розлад, при якому відбуваються спонтанні панічні атаки;
•  соціальне тривожний розлад, пов’язаний зі страхом негативної реакції при соціальних взаємодіях;
•  посттравматичний стресовий розлад, що виникає як реакція на травмуючі події;
•  емоційні розлади, початок яких специфічно для дитячого віку;
•  ситуативна або реактивна тривожність, пов’язана із зовнішніми факторами та ситуаціями;
•  обсесивно-компульсивний розлад, поєднує в собі нав’язливі думки та повторювані дії;
•  селективний мутизм, який характеризується втратою здатності говорити в певних стресових умовах;
•  тривожні особистісні розлади, пов’язані з особливістю характеру й особистості людини;
•  невротична тривожність, яка виникає як реакція на невідому або майбутню небезпеку.

При постановці правильного діагнозу необхідно виключити соматичну причину, адже багато захворювань ендокринної, серцево-судинної, травної та інших систем нашого організму мають схожі симптоми. Для цього призначаються лабораторні та інструментальні дослідження, додаткові обстеження.

Оскільки об’єктивних біомаркерів і унікальною симптоматики при тривожних розладах не існує, її діагностика грунтується на симптомах, які повторюються на протязі не менше півроку й більше, та негативно впливають на рівень здоров’я й якість життя.

Діагностований тривожний розлад є хронічним станом із періодами загострень на тлі тригерних (провокують) чинників і подій.

Мета лікування – зниження вираженості, по можливості усунення симптомів тривоги та поліпшення якості життя пацієнта.

У лікуванні ми застосовуємо такі підходи:

Більшість тривожних розладів пов’язані з роботою психіки. Це своєрідна відповідь на травмуючі події, не завжди усвідомлювані пацієнтом. Тому допомогти в лікуванні та подоланні тривоги може професійний психолог. Психотерапевтичні методи дозволяють розібратися в причинах тривожності, опрацювати нові реакції на травмуючий події й успішно справлятися з нападами тривоги.

Зануривши людину в комфортний стан безпеки та повної розслабленості за допомогою спеціальних медичних гіпнотиків, найбільш ефективно й швидко можна вирішити нагальну проблему. Активно опрацювати окремі фактори, які призвели до підвищення тривожності, провести якісний суггестивний вплив.

Особливістю «еріксоновського» гіпнозу є його відносна короткочасність, тому іноді сукупність даних технік гіпнозу називають «короткострокова терапія» – отримання швидкого терапевтичного ефекту за порівняно короткий проміжок часу. Ефективність використання гіпнотерапії при лікуванні різних захворювань давно доведена, а позитивний терапевтичний ефект даного виду психотерапії встановлено практично при будь-якому захворюванні, де в патогенезі відзначається порушення регуляторних функцій центральної нервової системи.

Призначається виключно лікарем психіатром на підставі проведених досліджень. Якщо препарати з легким заспокійливим ефектом не допомагають, лікар може призначити такі препарати як бета-адреноблокатори, транквілізатори й антидепресанти для м’якого та ефективного впливу на нервову систему й для поліпшення стану пацієнта.

Найчастіше використання класичних методик лікування тривожно-емоційних розладів не дає належного результату, з цією метою в передових клініках світу використовують речовини здатні тимчасово змінювати рівень свідомості та сприйняття – психоделіки. В клініці Картушинської, ми пропонуємо кетамінову терапію. Занурюючись в глибину власної підсвідомості, людина може раз і назавжди позбутися від тригерів і подразників, які викликають той самий активний психічний дисбаланс.